Поняття мита й митного тарифу

Мито

1. Поняття мита й митного тарифу

2. Види мита

3. Нарахування та сплата мита, пільги в оподаткуванні

1. Олійник О.В. «Податкова система» стор.182-184

Мито являє собою один із головних видів митних платежів, є непрямим податком і виступає в формі обов’язкового внеску, що стягується митними органами з товарів, які ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі або проходять транзитом, включається до ціни товару і сплачується за рахунок кінцевого споживача. Справляння податку відбувається на підставі таких основних нормативних документів, як Закон України «Про митний тариф України», Закон України «Про єдиний митний тариф України», Декрет Кабінету Міністрів України «Про єдиний митний тариф України». Отже, слід розібратися з поняттями «митний тариф» і «єдиний митний тариф».

Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Складається митний тариф з 21 розділу, кожен з яких включає певну кількість груп. Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Отже, єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території. Він базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Його ставки є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. Єдиний митний тариф затверджується ВРУ за поданням КМУ.

Введення мита переслідує декілька цілей, серед яких фіскальна, економічна і політична. На відміну від інших податків стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки в фіскальних цілях (формування доходної частини бюджету), скільки спрямовано в основному на формування раціональної структури експорту та імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави в цю сферу. Введення мита може мати за ціль здійснення економічного тиску на відповідні держави або створення їм режиму найбільшої сприятливості з політичних мотивів.

Поряд з чисто фіскальною функцією, мито виконує як стимулюючу, так і захисну функцію. Захисна функція мита передбачає формування бар’єрів, які перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентоспроможних по відношенню до національних, або просто тих, в яких не зацікавлені.

Стимулююча функція формує передумови зацікавленості до збільшення експорту. Економічно розвинуті країни орієнтовані насамперед на регулювання імпортних надходжень. Експорт товарів, вироблених в країні, не обмежується, оскільки подібні процеси сприяють розвитку економіки.

Особливістю стягнення мита є те, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати мита до бюджету здійснюють митні органи України.

Якщо мито – це податок, який надходить до бюджету, то митний збір– це плата суб’єктів підприємництва за виконання митницею послуг з митного оформлення, яка надходить на розвиток системи митних органів держави.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному обкладанню, згідно чинного законодавства.

Об’єктом оподаткування є митна вартість або фізична одиниця імпортованих товарів та інших предметів, які перетинають митний кордон України.

Ставки мита для конкретного імпортного товару визначаються Єдиним митним тарифом України. Кожний товар має свій чотирьохзначний цифровий код, в якому перші два знаки означають товарну групу, другі два – відповідну товарну позицію.

Ставки встановлені у визначеному процентному розмірі до вартості товару (адвалерне мито), або у вигляді твердої суми до одиниці товару (специфічне мито).

Відносно товарів, по яких застосовується процентна ставка, одиниця оподаткування - грошова (митна вартість), а по яких застосовується тверда ставка, одиниця оподаткування – фізична (кг., шт, л.).

Джерелом сплати мита є виручка від реалізації товару, тому як сума мита включається до його ціни.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

1 + 4 =